Головна Історія Беларусії Післявоєнний період Освіта, наука та культура середини 50-х - середини 80-х рр
причини першої світової війни

Освіта, наука та культура середини 50-х - середини 80-х рр

У 1958 р. було покладено початок шкільної реформи. Вона передбачала здійснення політехнічного навчання і трудового виховання. Семирічні школи перетворювалися в восьмирічні, середні - у загальноосвітні одинадцятилітні з виробничим навчанням. Однак ці перетворення не привели до бажаних результатів. Тому з 1964 р. школи знову були переведені на десятирічний термін навчання. З початку 70-х рр.. почався перехід до загальної середньої освіти. Тоді ж на підготовку кваліфікованих робітників з середньою освітою перейшли профтехучилища республіки. Якщо в 1965 р. Середню освіту отримали 50 тис. чоловік, то в 1985 р. - близько 170 тис. У 1975 р. працювало більше 100 шкіл - інтернатів, де навчалися діти, які залишилися без батьків, або діти з малозабезпечених сімей. 65% вчителів мала вищу освіту.

Подальший розвиток отримало вищу і середньоспеціальна освіту. За 1960-1985 рр.. кількість середніх спеціальних закладів зросла з 102 до 139, а учнів у них - з 62,6 тис. до 160 тис. Якщо в 1962 р. у 24 вищих навчальних закладах навчалося 59 тис. студентів, то в 1985 р. у 33 вузах навчалося 182 тис. студентів. За ці роки було відкрито нові навчальні заклади: Мінський радіотехнічний інститут (1964), Вітебський технологічний інститут легкої промисловості (1965), Брестський інженерно-будівельний інститут (1966), Мінський інститут культури (1975) та ін У 1969 р. на базі Гомельського педагогічного інституту був створений Гомельський державний університет. У 1977 р. Гродненський педагогічний інститут був перетворений у Гродненський державний університет. Центром університетської освіти залишався Білоруський державний університет. У 80-і рр.. на його факультетах навчалося близько 15 тисяч студентів.

Значні зміни відбулися в розвитку науки БРСР. За 1956-1985 рр.. збільшилася мережа наукових установ. Їх кількість збільшилася з 76 до 167. Провідна роль серед них належала Академії наук УРСР. Наукові установи стали діяти в Гомелі, Могильові, Гродно, Вітебську. Кількість вчених УРСР з 1965 р. по 1985 р. збільшилося на 65% і склало більше 42 тисяч чоловік, в їх числі 13 тисяч кандидатів і більше 1 тисячі докторів наук. З ряду напрямів науки вчені республіки займали лідируючі позиції в СРСР, зокрема, в порошкової металургії, технічної кібернетики, фізики атомних реакторів. У 1965-1985 рр.. вчені Білорусі отримали 26 Державних премій СРСР, 57 Державних премій УРСР. Міжнародне визнання отримали академіки Н.Ф. Єрмоленко, Б.В. Єрофєєв, В.С. Комаров, Г.І. Горецький, К.І. Лукашев та ін

Критичне переосмислення складних проблем історії та сучасності в період "відлиги" сприяла появі нової плеяди літераторів - А. Адамовича, В. Биков, Р. Барадуліна, В. Короткевича, І. Науменко, Чигринова І., Н. Гілевича та ін У військовій прозі головною стає тема людини на війні. Загальне визнання отримали твори В. Бикова "Альпійська балада", "Журавлиний крик", "Третя ракета" та ін Відомими стали романи І. Шамякіна "Серце на долоні", "Візьму твій біль" та ін У 1981 р. йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. Історична тема знайшла своє відображення в творах В. Короткевича "Дике полювання короля Стаха", "Чорний замок Ольшанський" та ін У 70-ті - першій половині 80-х рр.., В білоруську літературу прийшло нове покоління: А. Дударєв, С. Законников, В. Некляев та ін

Новими творами збагатилося театральне мистецтво. На сценах театрів з успіхом йшли пєси О. Макаенка "Лявоніха на орбіті", "Вибачте, будь ласка", І. Мележа "Люди на болоті", А. Адамовича "Війна під дахами", І. Чигринова "Плач перепілки", А. Дударева "Поріг" і "Вечір". У 1987 р. в УРСР працювало 19 театрів, у тому числі 2 музичних, 11 драматичних, 6 лялькових.

Відображення сучасного життя займало значне місце у творчості багатьох художників. Такими є картини І. Стасевича "Шахтарі Солігорська", М. Савицького "Хліб", Г. Ващенка "Август". Тема Великої Вітчизняної війни відображена на полотнах Л. Щемелева "Доватора генерал", М. Савицького "Партизанська Мадонна", "Вітебські ворота", "Поле" та ін

Певних успіхів досягли кінематографісти Білорусі. Історико-революційної темі присвячені фільми кінорежисера В. Корж-Сабліна "Перші випробування", "Москва - Генуя", "Крах імперії". Популярністю у глядачів користувалися фільми "Альпійська балада", "Отець", "Полонез Огінського" та ін

На ниві музичної культури плідно працювали А. Богатирьов, О. Глєбов, Ю. Семеняко, Д. Смольський, В. Оловніков, І. Лученок, Е. Ханок та ін Темі сучасності присвячені опери "Колюча троянда і" Коли опадає листя "Ю. Семеняки," Стежкою життя "Р. Вагнера," Алеся "Е. Тікоцкого. Велику роль у популяризації музики зіграли ансамблі "Пісняри", "Вєраси", "Сябри",-вокально хореографічний ансамбль "Хорошко".

В даний час всім відомі меморіальні комплекси "Хатинь (відкрито в 1969 р.)," Брестська фортеця-герой ", Курган Слави під Мінськом.

Подальший розвиток в Білорусі отримала мережа культурно-освітніх установ. У 1985 р. у республіці було 64 культурних комплексу, більше 6 300 клубів, близько 7 тисяч бібліотек, 28 парків культури і відпочинку, музеїв 76. Важливу роль в культурному вихованні трудящих грала художня самодіяльність.

Досягнення білоруського народу в розвитку освіти, науки й культури в другий половині 50-х - першій половині 80-х рр.. були значні.

Соціально-економічний і культурний розвиток Білорусі в середині 80-х - 90-х рр.

нтр это