Головна Історія Росії Велика Вітчизняна війна (1941-1945 гг.) Корінний перелом у війні І9 листопада 1942 - кінець 1943 р
що таке національне відродження

Корінний перелом у війні І9 листопада 1942 - кінець 1943 р

Військові дії.

3. Початок корінного перелому в ході війни. Сталінградська битва. Другий період на радянсько-німецькому фронті охоплював дві кампанії: зимову 1942/43 р. і літньо-осінню 1943 Восени 1942 р. почався перелом у ході війни. До цього часу німецькі війська перейшли в наступ у напрямку Волги та Кавказу. 19 листопада 1942 почалася Сталінградська битва, в ході якої передбачалося розгромити німецькі війська на південному напрямку і поліпшити становище під Москвою і Ленінградом. У наступі брали участь війська Південно-Західного (командуючий М. Ф. Ватутін), Донського (командувач К. К. Рокосовський) і Сталінградського (командуючий А. 1. Єременко) фронтів.

У боях за Сталінград німецька армія втратила 700 тис. вбитими і пораненими, більше 1 тис. танків і 1,4 тис. літаків. Було взято в полон 91 тис. чоловік, у тому числі 24 генерали на чолі з генерал-фельдмаршалом Ф. Паулюсом.

У результаті Сталінградської битви стратегічна ініціатива остаточно перейшла в руки радянських Збройних Сил, ніж було покладено початок корінного перелому в ході другої світової війни.

В результаті загального наступу радянських військ у січні 1943 р. була прорвана блокада Ленінграда.

3. Завершення корінного перелому у війні. Курська битва. Влітку 1943 р. командування вермахту для заповнення втрат перекинуло на східний фронт понад дивізій 34, полегшивши дії англо-американських військ у Північній Африці та 1талії. Чергову стратегічну наступальну операцію (Цитадель) германське командування планувало провести в районі Курського виступу за участю 50 дивізій, з них 20 танкових і моторизованих чисельністю 900 тис. чоловік.

Активно готувалися до літньої кампанії та радянські війська. Ставка зосередила на Курській дузі потужну угруповання військ, перевершує по чисельності (1,3 млн. чоловік) сили противника. Радянське командування вирішило перейти до навмисною оборони з метою розгрому танкових угрупувань і переходу в контрнаступ. У проведенні контрнаступу брали участь війська Центрального фронту (командувач генерал К. К. Рокоссовський), Воронезького (командувач генерал М. Ф. Ватутін), Степового фронтів (генерал 1. С. Конєв). У ході Курської битви (5 липня - 23 серпня), яка поклала край стратегічної ініціативи німецьких військ, було звільнено Орел, Бєлгород, Харків.

У жовтні відбулися запеклі бої на р.Дніпро, що завершилися 6 листопада звільненням Києва (за героїзм при форсуванні Дніпра 2438 солдатів і офіцерів були визнані гідними звання Героя Радянського Союзу).

Партизанський рух. Вже в кінці червня-початку липня 1941 РНК і ВКП (б) прийняли постанову про організацію боротьби в тилу німецьких військ. На окупованій радянській території розгорнулася діяльність партизанських загонів (3500) і підпільних груп спротиву. Для військово-стратегічного керівництва партизанської боротьбою 30 травня 1942 був створений Центральний штаб партизанського руху на чолі з П.К. Пономаренко.

Активізувався з 1942 р. партизани своїми діями сковували значні сили ворога (в середині 1942 року - не менше 10% німецьких військ). Дієвої формою партизанської боротьби було так звана рейкова війна, під час якої партизани тільки з жовтня 1942 р. по березень 1943 здійснили 1,5 тис. диверсій на залізницях. Влітку 1943 німецьке командування було змушене збільшити до 25 кількість дивізій для охорони тилу. До осені 1943 р. було виведено з ладу понад 2 тис. км залізничних шляхів. У 1943 р. 24 партизана були визнані гідними високого звання Героя Радянського Союзу.

Радянський тил. Цілям забезпечення перемоги над німецько-фашистськими військами було присвячено роботу тилу в роки війни.

3. Мілітаризація промисловості. У 1942 р. була введена трудова мобілізація всього міського і сільського населення, що досяг 14 років, посилені заходи щодо зміцнення трудової дисципліни, робочий день був збільшений до 11 годин.

3. Важливою проблемою в умовах війни була масова евакуацію на схід великих промислових підприємств і мільйонів людей. Всього за роки війни були евакуйовані 2593 заводу і більше 10 млн. чоловік з прифронтових областей. Був здійснений переклад цивільного сектора промисловості на випуск військової продукції.

У 1942 році обсяг валової продукції промисловості зріс у 1,5 рази в порівнянні з 1941 р. З 1943 р. почався загальне піднесення виробництва. За роки війни радянська промисловість випустила 103 тис. танків і самохідних артилерійських установок, 112 тис. літаків, 482 тис. гармат, німецька відповідно - 46, 90 і 320 тис. Основний продовольчої базою в роки війни були райони Поволжя, Сибіру, Казахстану, Середньої Азії.

У серпні 1943 р. було прийнято Постанову РНК СРСР та ЦК ВКП (б) Про негайні заходи по відновленню господарства в районах, звільнених від німецької окупації.

Розвиток союзницьких відносин. У 1943 р. воєнні успіхи СРСР та інших держав антигітлерівської коаліції визначили процес розширення співробітництва країн - учасниць.

Союзницькі поставки за цей період не перевищували 4% від радянського промислового виробництва. Але по танках і літаках вони були дуже значні, складаючи відповідно 10 та 12%. Необхідних фронту і тилу автомобілів по ленд-лізу надійшло у пять разів більше, ніж було випущено вітчизняними заводами. Загальний обсяг продовольчої допомоги склав 4,3 млн. т. Всього було надано допомоги на взую суму 11 млрд доларів.

У той же час союзники зволікали відкриттю другого фронту в Європі. У листопаді 1943 р. відбулася Тегеранська конференція керівників трьох великих держав - Великобританії (У. Черчиль), США (Ф. Рузвельт), СРСР (Й. В. Сталін), на якій була досягнута домовленість про проведення операції Оверлорд з висадки союзницьких військ у Франції в травні 1944р., обговорювалися питання повоєнного облаштування світу (включаючи, визнання лінії Керзона в якості майбутньої кордону Польщі; згоду союзників на передачу СРСР Східної Пруссії з м.Калінінградом і анексію Прибалтійських держав).

альтернатива діалектики