незалежність унр було проголошено

Світові війни XX століття. Причини і наслідки

Перша світова війна

• Зарождение фашизму. Світ напередодні Другої світової війни

Друга світова війна

Світові війни XX століття поставили на межу загибелі світову цивілізацію, стали важким випробуванням для людства, гуманістичних цінностей, вироблених протягом всієї його попередньої історії. У той же час вони були відображенням корінних змін, що відбулися у світі, однією з страшних наслідків самого процесу розвитку цивілізації.

Причини світових воєн. Оскільки війни в нашому столітті набули світового масштабу, логічніше почати з аналізу причин, що носять глобальний характер, і перш за все із характеристики стану західній цивілізації, цінності якій панували і продовжують грати ту ж роль у сучасному світі, визначаючи генеральний напрямок розвитку людства.

До початку нашого сторіччя кризові явища, що супроводжували індустріальну стадії розвитку Заходу протягом XIX ст., Вилилися у глобальний криза, яка фактично тривав всю першу половину XX ст. Матеріальною основою кризу було швидкий розвиток ринкових стосунків на базі індустріального виробництва, технічного прогресу в цілому, що, з одного боку, дозволило західним суспільству зробити різкий ривок вперед у порівнянні з іншими країнами, а з іншого, - породило явища, які загрожують західної цивілізації переродженням. Дійсно, наповнення ринків товарами та послугами все більш повно задовольняла потреби людей, однак розплатою за це стало перетворення переважної маси трудящих на придаток верстатів і механізмів, конвеєра, технологічного процесу, все більше додавало праці колективний характер і т.п. Це вело до знеособлення людини, що яскраво проявилося у становленні феномена масової свідомості, витісняє індивідуалізм, особистісні інтереси людей, тобто цінності, на основі яких власне виникла і розвивалася гуманістична західна цивілізація.

У міру розвитку індустріального прогресу гуманістичні цінності все більше поступалися місцем корпоративному, технократичному, нарешті, тоталітарній свідомості з усіма відомими його атрибутами. Ця тенденція яскраво проявилася не тільки в духовній сфері у формі переорієнтації людей на нові цінності, але сприяла небаченого посилення ролі держава, перетворюється в носія загальнонаціональної ідеї, що заміняв ідеї демократії.

Ця характеристика найбільш загальна історико-психологічних змін, що лежать в основі розглядається нами феномену світових війн, може бути своєрідним фоном при розгляді їх геоісторичний, соціально-економічних, демографічних, військово-політичних та інших причин.

Перша світова війна, що почалася в 1914 р., охопила 38 держав Європи, Азії і Африки. Вона велася на великій території, яка становила 4 млн. кв. км та залучила понад 1,5 млрд. чоловік, тобто понад 3 / населення земної кулі 4.

Приводом до війни послужив трагічний постріл у Сараєво, справжні ж її причини коренилися у складних суперечностях між країнами-учасницями.

Вище говорилося про наростання глобальної кризи цивілізації як результату індустріального прогресу. До початку ж XX ст. логіка соціально-економічного розвитку привела до утвердження монополістичного режиму у економіці індустріальних країн, що відбилося на внутрішньополітичному кліматі країн (зростання тоталітарних тенденцій, зростання мілітаризації), а також на світових відносинах (посилення боротьби між країнами за ринки, за політичний вплив). Основою цих тенденцій була політика монополій з їх виключно експансіоністським, агресивним характером. При цьому відбувалося зрощування монополій із державою, формування державно-монополістичного капіталізму, що надавало державній політиці все більш експансіоністський характер. Про цьому, зокрема, засвідчили: повсюдний ріст мілітаризації, виникнення військово-політичних союзів, що почастішали військові конфлікти, що носили до часу локальний характер, посилення колоніального гніту і т.п. Загострення суперництва країн визначалося також значною мірою відносної нерівномірністю їх соціально-економічного розвитку, що впливало на ступінь і форми їх зовнішньої експансії.

категории диалектики сущность и явление