ідеї автономії і самостійності в програмах українських політичних партій наддніпрянщини

Етапи сучасної НТР

Величезний вплив на розвиток народного господарства країн світу в другій половині XX ст. надала третій науково-технічна революція (НТР). Її повитухою можна вважати Другу світову війну, в ході якої воюючими країнами були створені принципово нові системи зброї та військової техніки: атомна бомба, реактивний літак, реактивний міномет, перші тактичні ракети і т. д. Ці плоди прикладних НДДКР численних надсекретних військових інститутів і конструкторських бюро, зі зрозумілих причин вмить що впроваджувалися у виробництво, з самого початку задали напрямок третій НТР.

Передумови ж для НТР були створені науковими відкриттями першої половини XX ст., Зокрема: в галузі ядерної фізики і квантової механіки, досягненнями кібернетики, мікробіології, біохімії, хімії полімерів, а також оптимально високим технічним рівнем розвитку виробництва, яке було готове втілити ці досягнення . Таким чином, наука стала перетворюватися в безпосередню продуктивну силу, що є характерною рисою третього НТР.

НТР має всеосяжний характер, впливаючи на всі сфери не тільки економічного життя, але і на політику, ідеологію, побут, духовну культуру, психологію людей.

Прийнято вважати, що НТР пройшла два етапи: перший - з середини 40-х - 60-і рр.., Другий - з 70-х рр.. і по теперішній час. Такий поділ на етапи ухвалене для зручності вивчення цього глобального явища, перетворити світ. Межею ж між двома етапами третій НТР вважають створення та впровадження в народне господарство ЕОМ четвертого покоління, на основі яких була завершена комплексна автоматизація та розпочато перехід до нового технологічного стану всіх галузей економіки.

Досягнення НТР. Для більш наочного уявлення про третій НТР наведемо коротку хронологію її відкриттів та винаходів.

Перший етап.

40-ті р. - телебачення, транзистори, компютери, радар, ракети, атомна бомба, синтетичні волокна, пеніцилін;

50-і рр.. - Воднева бомба, штучні супутники Землі, реактивний пасажирський літак, електроенергетична установка на базі ядерного реактора, верстати з числовим програмним управлінням (ЧПУ);

60-і рр.. - Лазери, інтегральні схеми, супутники звязку, швидкісні експреси.

Другий етап.

70-і рр.. - Мікропроцесори, волоконно-оптична передача інформації, промислові роботи, біотехнологія;

80-і рр.. - Надвеликі і обємні інтегральні схеми, надміцна кераміка, компютери пятого покоління, генна інженерія, термоядерний синтез.

Одним з найважливіших стимулів прискореного розвитку науково-технічного прогресу і впровадження його досягнень у виробництво було прагнення національних корпорацій у нових, післявоєнних умовах міжнародної і внутрішньої конкуренції забезпечити стійке зростання прибутковості виробництва.

Не останню роль у розвитку НТР зіграли імперські амбіції США і СРСР, тривале протистояння двох військових блоків у період «холодної війни». У безпрецедентною за масштабами гонці озброєнь була зроблена ставка на технологічну перевагу, створення та вдосконалення нових видів зброї масового знищення. Слідом за США СРСР створює власну ядерну зброю, не поступається американському. Це стратегічні, континентальні бомбардувальники, і міжконтинентальні балістичні ракети середньої дальності, які зробили революцію у військовій справі, створивши умови для запуску нашою країною першого штучного супутника Землі (жовтень 1957 р.) і першого пілотованого Ю.А. Гагаріним космічного корабля (квітень 1961 р.). Таким чином, НТР вже з перших кроків поставила перед людством питання про сферу використання її результатів. Як бачимо, спочатку це була переважно військова сфера.

На відміну від капіталістичних країн в СРСР з його надцентралізовану, а тому й більш витратною, інертною до науково-технічному прогресу економікою, НТР більшою мірою розвивалася під впливом зовнішньополітичних факторів: спочатку військової конфронтації з Заходом, а потім відповідно до доктрини «мирного змагання двох систем ». Тому застосування досягнень НТР відбувалося в основному у військовій галузі.

Тим часом ринкові відносини у провідних зарубіжних країнах у міру розвитку НТР все більше проникали в інші галузі народного господарства, сприяючи зростанню продуктивності праці, а отже, і прибутковості виробництва. Науково-технічний потенціал у цих країнах розвивався все більше з урахуванням конюнктури ринку, а не зовнішньополітичного чинника. Наприклад, у США в 1955 р. було всього 10 ЕОМ, до кінця 50-х - близько 2 тис., а в 1970 р. - вже 56 тис. На їх основі створювалися високопродуктивні верстати з програмним управлінням, комплексні автоматизовані системи, промислові роботи . Не відставали від США та інші передові капіталістичні країни. За 60-і рр.. в розвинених капіталістичних країнах у 4,5 рази збільшилося виробництво пластмас, в 6,5 разів - синтетичних волокон і т. д.

Наслідки НТР. Під впливом НТР відбувалися істотні зміни в соціальній структурі капіталістичного суспільства. Поряд з прискоренням зростання міського населення величезними темпами збільшувалася частка зайнятих у сфері обслуговування і торгівлі. Якщо число зайнятих у цій сфері в 1950 р. становило 33% від усього самодіяльного населення в країнах капіталу, то в 1970 р. - вже 44%, перевищивши частку зайнятих у промисловості та на транспорті. Змінювався вигляд робочого, росли його кваліфікація, рівень загальноосвітньої та професійної підготовки; рівень оплати, а разом з цим рівень і стиль життя. Суспільне становище промислових робочих все більше зближувалися з показниками життя службовців і фахівців. На основі структурних змін у народному господарстві змінювався галузевий склад робітничого класу. Йшов скорочення зайнятих у галузях з високою тяжкістю праці (гірничодобувна, традиційні галузі легкої промисловості і т. д.) і збільшення зайнятих у нових галузях (радіоелектроніка, ЕОМ, атомна енергетика, хімія полімерів і т.д).

До початку 70-х рр.. чисельність середніх верств населення коливалася від 1 / 4 до 1 / 3 самодіяльного населення. Спостерігалося зростання частки дрібних і середніх власників.

На другому етапі НРТ, що почався в 70-і рр.., Розглянуті процеси набувають як би «друге дихання». Велику роль відіграло те, що до середини 70-х рр.. у звязку з процесом міжнародної розрядки стали вивільнятися значні кошти, раніше направляються у військово-промислові комплекси (ВПК) провідних країн. Захід все більше переорієнтував свою економіку на соціальні потреби. Науково-технічні програми стали тісніше увязуватися з соціальними. Це не сповільнило позначитися на підвищення технічної оснащеності і якості праці, зростання доходів трудящих, зростання споживання на душу населення. У поєднанні з реформуванням моделі державного регулювання економіки така переорієнтація господарства дозволила на основі розвитку НТР капіталістичним країнам уникнути депресивного стану і почати перехід на більш високу стадію суспільного устрою.

Прийнято вважати, що винахід мікропроцесорів і розвиток електронно-інформаційної техніки, досягнення в галузі біотехнології і генної інженерії відкрили другий етап НТР, етап вдосконалення продуктивних сил або «суспільства високих технологій». На основі застосування мікропроцесорів почався процес комплексної автоматизації виробництва, що супроводжувався багаторазовим скороченням числа верстатів і механіків, обслуговуючого персоналу і т. д. Отримують розвиток такі засоби праці, як автоматичні лінії, автоматизовані дільниці, цехи, верстати з числовим програмним управлінням, обробні центри. Одночасно процес автоматизації інформації поширився і на інші сфери господарства - управління, фінанси, конструкторські роботи і т. д. Сама інформаційна техніка стає спеціальною галуззю промисловості, а наука перетворюється на потужну індустрію знань.

Як зазначалося, під впливом НТР у 50-60-і рр.. у галузевій структурі народного господарства відбулися зміни. На другому ж її етапі на основі повсюдного переходу до ресурсо-та працезберігаючий, екологічно чистим, наукомістких виробництв і технологій відбулася глибока структурна перебудова господарства провідних країн.

Це не могло не викликати глибоких соціальних змін. Сьогодні найбільша кількість зайнятих (від половини до 2 / 3 самодіяльного населення) припадає на сферу інформації та послуг (третинний тип зайнятості), а потім вже - промисловості та аграрного сектору. Робочий клас нині не становить більшості населення в розвинених країнах. Ці зміни свідчать про зростання інтелектуальних функцій праці, підвищення загальноосвітнього рівня осіб, зайнятих у різних сферах економіки.

Однак варто відзначити й негативні явища, що супроводжують переможний хід НТР. У сфері зайнятості це хронічне безробіття. Зокрема, вона є результатом швидких структурних змін в економіці внаслідок вивільнення великої кількості робітників у старих галузях. Крім того, це результат поглиблення процесу міжнародного поділу праці і, як наслідок, масової міграції робочої сили, і, нарешті, раціоналізації виробництва в умовах жорсткої конкуренції.

На другому етапі НТР західні країни зіткнулися з серйозними економічними та суспільно-політичними кризами, що послужило причиною початку досить глибоких внутрішніх перетворень. Тільки поєднання новацій НТР і соціально-політичних реформ дозволило капіталістичним країнам повною мірою скористатися досягненням науково-технічного прогресу, забезпечивши більшості населення своїх країн матеріальний достаток і високий рівень демократичних свобод.

Таким чином, можна з великою часткою впевненості стверджувати, що третя НТР (як і попередні науково-технічні революції) якісно змінила не тільки сфери матеріального виробництва, але і значно змінила суспільні відносини, справила величезний вплив на духовне життя суспільства.

движение и развитие как философские категории