Головна Всесвітня історія Росія у ХХ ст Велика Вітчизняна війна (1941-1945 гг.)
наслідки виникнення козацтва

Велика Вітчизняна війна (1941-1945 гг.)

На світанку 22 Червня 1941 гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. Виступили На боці Німеччини Румунія, Угорщина, і Італія Фінляндія. Угруповання військ агресора нараховувала 5,5 млн. чоловік, 190 дивізій, 5 тис. літаків близько 4 тис. танків і самохідних артилерійських установок (САУ), 47 тис. гармат і мінометів.

Відповідно до розробленого в 1940 р. планом «Барбаросса» Німеччина планувала в найкоротший термін (за 6-10 тижнів) вийти телефоном гарячої лінії Архангельськ - Волга - Астрахань. Це була установка на бліцкриг-блискавичну війну. Так почалася Велика Вітчизняна війна.

Основні періоди Великої вітчизняної війни.Перший період (22 червень 1941-18 листопад 1942) від початку війни до початку наступу радянських військ під Сталінградом. Це був найважчий період для СРСР.

Створивши багаторазове перевагу в людях та військової техніки на головних напрямках наступу, німецька армія досягла значних успіхів. На кінець листопада 1941 р. радянські війська, відступивши під ударами переважаючих сил противника до Ленінграда, Москви, Ростова-на-Дону, залишили ворогові величезну територію, втратили вбитими, зниклими без вісті і полоненими близько 5 млн. чоловік, більшу частину танків і літаків .

Основні зусилля фашистських військ німецько-восени 1941 р. були спрямовані на захоплення Москви. Битва за Москву тривала з 30 вересня 1941 р. до 20 квітня 1942 5-6 грудня 1941 Червона Армія перейшла в наступ, Фронт оборони противника було прорвано. Фашистські війська були відкинуті від Москви на 100-250 км. План захвата Москви провалився, блискавична війна на сході не відбулася.

Перемога під Москвою мала велике міжнародне значення. Японія і Туреччина утрималися від вступу у війну проти СРСР. Збільшений авторитет СРСР на світовій арені сприяв створенню антигітлерівської коаліції. Однак влітку 1942 р. через помилки радянського керівництва (насамперед Сталіна) Червона Армія потерпіла ряд великих поразок на Північно-Заході, під Харковом та в Криму. Німецько-фашистські війська вийшли до Волги - Сталінграда та Кавказу. Запекла оборона радянських військ на цих напрямах, а також переведення економіки країни на військові рейки, створення злагодженого військового господарства, розгортання партизанського руху в тилу ворога підготували необхідні умови для переходу радянських військ у наступ.

Другий період (19 листопада 1942 р. - кінець 1943 р.) - корінний перелом у війні. Вимотавши і знекровили противника в оборонних боях, 19 листопада 1942 р. радянські війська перейшли в контрнаступ, оточивши під Сталінградом 22 фашистські дивізії чисельністю понад 300 тис. чоловік. 2 лютого 1943 це угруповання було ліквідовано. У цей же час ворожі війська були вигнані з Північного Кавказу. До літа 1943 р. радянсько-германський фронт стабілізувався.

Використовуючи вигідну для них конфігурацію фронту, фашистські війська 5 липня 1943 перейшли в наступ під Курськом з метою повернути стратегічну ініціативу і оточити радянську угруповання військ на Курській дузі. В ході запеклих боїв наступ супротивника було зупинено. 23 Серпня 1943 радянські війська звільнили Орел, Бєлгород, Харків, вийшли на Дніпро, 6 листопада 1943 р. був звільнений Київ.

За час літньо-осіннього наступу була розгромлена половина дивізій супротивника, звільнені значні території Радянського Союзу. Розпочався розпад фашистського блоку, в 1943 р. вийшла війни Італія.

1943 р. був роком корінного перелому не тільки в ході бойових дій на фронтах, але і в роботі радянського тилу. Завдяки самовідданій праці тилу на кінець 1943 р. була одержана економічна перемога над Німеччиною. Військова промисловість у 1943 р. дала фронтові 29,9 тис. літаків, 24,1 тис. танків, 130,3 тис. гармат усіх видів. Це був більше, ніж зробила їх Німеччина в 1943 р. Радянський Союз в 1943 р. перевершував Німеччину з виробництва основних видів бойової техніки, зброї.

Третій період (кінець 1943 - 8 травня 1945 р.) - завершальний період Великої Вітчизняної війни. У 1944 р. радянська економіка досягла найвищого підйому за все військовий час. Успішно розвивались промисловість, транспорт, сільське господарство. Особливо швидко зростало військове виробництво. Випуск танків і САУ в 1944 р. в порівнянні з 1943 р. збільшився з 24 до 29 тис., а бойових літаків - з 30 до 33 тис. одиниць. З початку війни до 1945 р. було введено в дію близько 6 тис. підприємств.

1944 ознаменувався перемогами радянських Збройних Сил. Вся територія СРСР була повністю звільнено від фашистських окупантів. Радянський Союз прийшов на допомогу народам Європи - Радянська Армія звільнила Польщу, Румунію, Болгарію, Угорщину, Чехословаччину, Югославію, з боями пробилася до Норвегії. Румунія та Болгарія оголосили війну Німеччині. Фінляндія вийшла з війни.

Успішні наступальні дії Радянської Армії підштовхнули союзників 6 червня 1944 відкрити другий фронт у Європі - англо-американські війська під командуванням генерала Д. Ейзенхауера (1890-1969) на висадилися півночі Франції, у Нормандії. Але радянсько-німецький фронт як і раніше, залишався головним і найбільш активним фронтом Другої світової війни.

У ході зимового наступу 1945 Радянська Армія відкинула ворога більш ніж на 500 км. Майже повністю були звільнені Польща, Угорщина та Австрія, східна частина Чехословаччині. Радянська Армія вийшла до Одеру (60 км від Берліну). 25 квітня 1945 відбулася історична зустріч радянських військ з американськими і англійськими військами на Ельбі, в районі Торгау.

Бої в Берліні носили виключно запеклий і впертий характер. 30 квітня було виситься прапор Перемоги над рейхстагом. 8 травня відбулося підписання акта про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини. 9 травня - став Днем Перемоги. З 17 липня по 2 серпня 1945 Третя відбулася конференція глав урядів СРСР, США і Великобританії в передмісті Берліну - Потсдамі, яка прийняла важливі рішення з післявоєнного устрою світу в Європі, німецької проблеми та інших питань. 24 червня 1945 в Москві на Червоній площі відбувся Парад Перемоги.

Перемога СРСР над гітлерівською Німеччиною було не тільки політичною і військовою, але й економічною. Про це свідчить той факт, що в період із липня 1941 по серпень 1945 р. в нашій країні було вироблено значно більше бойової техніки і зброї ніж у Німеччині.

Ця економічна перемога у війні стала можливою завдяки тому, що Радянському Союзу вдалося створити більш досконалу економічну організацію і домогтися більш ефективного використання всіх її ресурсів.

Війна з Японією. Закінчення Другої світової війни. Однак закінчення військових дейтвій в Європі не означало завершення Другої світової війни. У відповідності з принциповою домовленістю в Ялті (лютий 1945) Радянський уряд 8 серпня 1945 оголосив війну Японії. Радянські війська розгорнули наступ на фронті протяжністю понад 5 тис. км. Географічні та кліматичні умови, в яких відбувалися бойові дії, були винятково складними. Наступаючим радянським військам довелося перебороти хребти Великого і Малого Хінгану і Східно-маньчжурські гір, глибокі та бурхливі ріки, безводні пустелі, труднопрохідні лісу. Але незважаючи на труднощі японські війська були розгромлені.

В ході запеклих боїв за +23 дня радянські війська звільнили Північно-Східний Китай, Північну Корею, Південну частину острова Сахалін і Курильські острови. Було взято в полон 600 тис. солдатів та офіцерів противника, захоплено велику кількість зброї та бойової техніки. Під ударами збройних сил СРСР та його союзників по війні (насамперед США, Англії, Китаю) Японія 2 вересня 1945 капітулювала. До Радянського Союзу відійшла південна частина Сахаліну і острови Курильської пасма.

США, скинувши 6 і 9 серпня атомні бомби на Хіросіму і Нагасакі, поклали початок нової ядерної ери.

Економічне і соціально-політичне становище, що склалося у Росії на початку XX ст., Породило революцію 1905-1907 рр.., Потім Лютневу і Жовтневу революції 1917 р.

Участь Росії у Першій світовій війні, громадянська війна і військова інтервенція 1918-1920 рр.. призвели до втрати мільйонів життів росіян і величезною розрухи народного господарства країни.

Нова економічна політика (НЕП) партії більшовиків дозволила протягом семи років (1921-1927 рр.). Подолати розруху, відновити промисловість, сільське господарство, транспорт, налагодити товарно-грошові відносини, провести фінансову реформу. Однак НЕП виявилася невільною від внутрішніх протиріч і кризові явища. Тому в 1928 р. з нею було покінчено.

Дніпропетровське керівництво в кінці 20-х - початку 30-х рр.. взяло курс на форсований побудова соціалізму державного шляхом прискореного здійснення індустріалізації країни і суцільної колективізації сільського господарства. В процесі проведення цього курсу в життя склалися командно-адміністративна система управління і культ особи Сталіна, які принесли чимало бід нашого народу. Однак слід зазначити, що індустріалізація країни і колективізації сільського господарства. були важливим фактором забезпечення економічної перемоги над ворогом у роки Великої Вітчизняної війни.

Велика Вітчизняна війна була важливою складовою Другої світової війни. Радянський народ і його Збройні Сили винесли на своїх плечах основне тягар цієї війни й добилися історичної перемоги над гітлерівською Німеччиною та її союзниками. Свій значний внесок у перемогу над силами фашизму і мілітаризму внесли учасники антигітлерівської коаліції. Головний урок Другої світової війни полягає в тому, що попередження війни потребує єдності дій миролюбних сил. У період підготовки Другої світової війни її можна було запобігти. Багато країн і суспільні організації намагалися це зробити, але єдності дій так і не було досягнуто.

проблема познаваемости мира в трудах ученых